28 вересня компанія ЛІГА:ЗАКОН у рамках комунікаційного проекту LIGA:HUB провела круглий стіл між представниками бізнесу, влади й експертами на тему «Рік 3G. Стримуючі фактори на шляху вперед». Зокрема, в обговоренні взяли участь представники мобільних операторів Vodafone, Kиївстар, Lifecell, УДЦР, галузевих асоціацій, чиновники, юристи, громадськість.
Минув рік, як українські мобільні оператори одержали ліцензії на 3G, і тепер можуть похвалитися досить значними успіхами в упровадженні цієї технології. Але успіхів цих досягнуто не стільки завдяки, скільки всупереч державній політиці в цій сфері. Тому, говорячи про нові технології в реаліях українського задзеркалля, завжди дещо сумно почувати себе відсталими, адже вітчизняному телекомринку «потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти хоча б удвічі швидше» (Л. Керрол). Але й на такому складному шляху все ніяк не прибираються зайві перешкоди.

Як зазначив директор з корпоративного управління та контролю Vodafone Україна Олег Проживальский, для покращення інвестиційного клімату спільно з Мінекономрозвитку розроблено план заходів, які б сприяли покращенню розвитку мереж мобільного зв’язку в Україні. «Однак, багато з цих заходів так і залишилися на папері, – розповів Олег Проживальський. – Зокрема, щодо проблеми випромінювання, норми якої в Україні є набагато жорсткішими, ніж в інших країнах».

Крім того, є великі ризики посилення фінансового тиску на мобільних операторів у зв’язку з прагненням держави збільшити обов’язкові платежі.  З наступного року плату за радіочастоти планується підвищити на 180 млн грн. У розвинених країнах, наприклад у Німеччині, ця сума складає 2% від загальних доходів операторів, у той час, як в Україні вже сьогодні досягає 8%».

«На сьогодні ефективність бізнесу в Україні є низькою, – зауважив представник Vodafone Україна. – Потрібно створити найбільш сприятливі умови для мобільних операторів, щоб інвесторам хотілося йти до України».

Телекомбізнес понад усе потребує дерегуляції галузі та появи центрального органу виконавчої влади, який би займався ринком. Адже зараз це робить тільки НКРЗІ й Комітет ВР з питань інформатизації та зв’язку, хоча такі функції їм не властиві, як відзначив голова цього Комітету Олександр Данченко. Крім того, у Кабміні немає лобіста галузі.

Своєю чергою, директор Департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності Мінекономрозвитку Олена Мініч нагадала, що створення держоргану для телекомринку було передбачено Коаліційною угодою. І те, що такий орган не створено, й зумовило тривале невпровадження 3G та інші проблеми галузі. На шляху до 4G також виникають труднощі – регулятор не чує критику розроблюваної стратегії, не хоче прислухатися до бізнесу. Тому О. Мініч журиться, що сьогодні можна спостерігати стримування державою впровадження нових технологій, хоча саме держава й повинна їх впроваджувати.
Серед проблем оператори називають і наявність законодавчого обмеження щодо норм випромінювання, хоча таких низьких норм, як в Україні (2,5 мкВт/квсм), уже немає ніде у світі. Як розповів директор з корпоративних і регуляторних відносин «Київстар» Владислав Радиш, були спроби знайти компроміс із МОЗ щодо цього питання, оператори були готові навіть «скинутися» на дослідження в разі підвищення норм, але віз і нині там.
Через це, на думку голови Української асоціації операторів зв’язку «Телас» Леоніда Ошерова, болючим давно є й питання розміщення телекомунікацій на об’єктах будівництва. Оператору необхідно одержати всі дозволи, у тому числі санпаспорт на кожну базову станцію, а після цього важкого процесу додається ще й протест людей (мешканців будинків, населених пунктів), які бояться випромінювання від станцій і не довіряють висновкам експертизи. Хоча, як роз’ясняють експерти, чим менш потужною є станція та чим далі вона розміщена, тим більше випромінювання людина отримує від свого мобільного телефону.
Юрій Котляров і Сергій Циба, партнер і юрист практики телекомунікацій АО Juscutum, вважають, що вирішити такі проблеми з громадами має інформування людей про безпеку базових станцій. Адже на правовому рівні до операторів немає претензій – вони справді законно одержують усю документацію на встановлення станцій. У разі ж перевищення норм випромінювання телекомоператорам загрожують великі штрафи.
Незрозумілою для бізнесу є й держполітика у сфері ціноутворення. Ідеться про вартість оренди РЧР, яка постійно збільшується, хоча в усьому світі відбувається з точністю до навпаки. Але хто ще стільки інвестує в Україну, як телекомоператори? Тому В. Радиш вважає, що держава повинна йти їм назустріч. У цьому випадку, на думку Л. Ошерова, потрібно поставити на перше місце впровадження нових технологій, а не разове одержання грошей в бюджет.
«Вона сиділа із заплющеними очима й майже вірила, що навколо – Країна чудес, хоча й знала, що варто тільки відкрити очі, як усе знову стане цілком звичайним»
У результаті обговорення учасники круглого столу прийшли до єдиного висновку, що винна в технологічному відставанні України сама держава (тобто влада), тоді як оператори готові до впровадження нових технологій і до інвестування.

Телекомринку терміново потрібна стратегія розвитку та її реалізація, а головне – необхідно провести адміністративну реформу галузі. Але як це зробити? А. Данченко пропонує представникам галузі писати відкриті листи уряду, депутатам, Президентові, ініціювати петиції. А ось прийняти якісний закон для телекомринку нинішній склад Ради, на думку депутата, не зможе.
Зауважимо, що нещодавно в парламенті зареєстровано проект закону про РЧР, який спрямовано на перегляд плану використання радіочастотного ресурсу та запровадження технологічної нейтральності (принцип, який дозволяє операторам зв’язку використовувати свої частоти під будь-який стандарт зв’язку, незалежно від того, що зазначено в ліцензії). Такі зміни мають допомогти впровадженню в Україні 4G. Крім того, розпочато розроблення дорожньої карти на 2016 – 2025 роки щодо інтеграції України в цифрову спільноту ЄС. Але поки що це лише слабкі спроби щось змінити. Чи вистачить сили представникам телекомгалузі об’єднатися й вимагати змін – покаже час.
«– Скажіть, будь ласка, куди мені звідси йти? – А куди ти хочеш потрапити?»